Оброблювач риби

Дмитро Мороз, 19 років

Навчається в Одеській національній академії харчових технологій. Починав з роботи продавця. Пізніше опанував в “Сільпо” професію оброблювача риби. Хобі — усамітнений відпочинок на природі під спів пташок.

Коли там зазвичай буває рибний день? Щочетверга? У мене рибний день — щодня. Можна сказати, свято, яке завжди зі мною.

За день я встигаю почистити й обробити 100 кг риби. А коли тільки почав працювати, перше своє філе безнадійно зіпсував. Та досвід зробив свою справу. Сьомга, сазан чи камбала — нині з будь-якою рибиною можу впоратися за дві хвилини.

Є таке прислів’я: кашу маслом не зіпсуєш. А рибу сіллю — простіше простого. Найважче в моїй роботі — правильно засолити рибу. Трохи більше чи менше солі, ніж треба, і все — смак буде не той.

Жартую, що на роботі почуваюся, як риба у воді. Вже о восьмій ранку я на посту «озброєний» інструментами для чищення, нарізання й копчення риби. Але спочатку ретельно оглядаю кожну: неякісну рибу «видають» очі, колір і консистенція. На щастя, таке трапляється вкрай рідко.

Якось постійний Гість вирішив віддячити мені за гарне обслуговування. Залишив домашнє вино в скрині для речей і приніс ключ від неї. Бувало, і гроші пропонували. Та я, звісно, не брав.

Коли вдома чую фразу «Треба купити оселедчика», зразу кажу, що почищу й поріжу, та не їстиму. Зворотна сторона професії, так би мовити. А от солодке люблю, особливо «Наполеон».

Був випадок, коли до мене поліцію викликали. От уявіть. У мене звичайний робочий день. Раптом підходить Гість, якого я щойно обслуговував, представляється регіональним менеджером мережі магазинів і влаштовує скандал, мовляв, я щось наплутав. Погрожує звільненням, ще й поліцію викликав. Коли напруження від ситуації сягнуло піку — раптово залунала музика. Виявилося, що покупець і поліція були «підставними», а таким незвичним способом колеги хотіли розіграти мене й привітати з днем народження. Таке точно не забудеться!

Останнім часом опанував багато професій, про які навіть не мріяв. Якщо колегам була потрібна допомога, «підпрацьовував» і вантажником, і продавцем. Новий рівень взаємовиручки й підтримки — те добре, що приніс усім нам карантин.

На вихідні люблю виїжджати за місто, щоб послухати не тільки спів пташок, а й власні думки. Увібрати чисте повітря в груди, помріяти, почитати улюблену книжку. «Старий і море» Ернеста Гемінґвея.