Валентина Павлова, 68 років
Пів століття працює водієм київського трамвая, останні 30 років у Куренівському депо, нині кермує екскурсійним трамваєм. З майбутнім чоловіком, теж водієм, познайомилася, коли їй було 17, а йому 19. У них троє дітей. «Усіх виростили „на рейках“, — згадує Валентина Іванівна. — Я працювала в першу зміну, а чоловік — у другу. Отак і чергувалися».
Уперше я побачила великий трамвай у юності — на екрані маленького телевізора. Тоді я жила в селі в Чернівецькій області. Тоді ж і вирішила, що стану водієм.
Батько моєї ідеї не підтримав, але я наполягла. Через пів року повернулася на ГАЗ-51. Це тепер жінка за кермом нікого не дивує, а тоді все село зібралося подивитися на першу жінку-водія в районі. Батько перепросив мене.
На вантажівці я возила буряк, пшеницю, щебінь. Потім працювала на машині швидкої допомоги в Дніпрі. А трамвай почала водити, коли переїхала до Києва з майбутнім чоловіком — згадала мрію юності.
З першого виїзду нічого не змінилося в моєму сприйнятті. Я не просто вожу людей містом. Я спостерігаю щодня, як розпускаються каштани, цвітуть квіти, як змінюються сезони, старіють люди й дорослішають діти.
Трамвай — чудовий майданчик для спостережень. Я їжджу Києвом вже 50 років і запевняю вас, що співвідношення озлоблених і позитивно налаштованих людей завжди незмінне — десь 50 на 50. Так було, і так є.
Роками прокидалася, щоб іти на роботу, о 3:40.
Під час карантину екскурсійний трамвай не працює, і я розвожу наших працівників — чотири години вранці й чотири ввечері.
Коли почався карантин, я найбільше злякалася за пасажирів. А мене здоров’я ніколи не підводило.
Усі мої колеги молодші за мене. Мені це подобається. Вони до мене прислуховуються, хоча власної думки я ніколи не нав’язую.
Я не можу назвати себе найдосвідченішим водієм у Києві. Мій чоловік працює на київських трамваях на два роки довше. У березні йому минуло 70.
Окрім роботи, маємо з чоловіком спільну любов до пісень. Років 20 усією родиною співали в хорі. Об’їздили всю Україну з концертами, бували в Польщі. Востаннє я співала ветеранам 9 травня — за кермом трамвая.