Касир

Оксана Пушкаренко, 31 рік

Здобула диплом кухаря, багато років працювала в харківських ресторанах. Стаж роботи касиром у супермаркеті «Сільпо» — сім років. Хобі — кінний спорт, прогулянки на роликах, походи, читання. Улюблені письменники — Харукі Муракамі й Пауло Коельо.

У мене диплом кухаря, але кухня — це про спілкування з їжею. Мене ж робить щасливою спілкування з людьми. Касир — ідеальна професія для екстравертів.

Так, робота касира в супермаркеті — це насамперед про швидкість. Уявіть, касир обслуговує в середньому 150 000 людей на рік! Та не лише про швидкість. У кожному з покупців я бачу особистість, до серця кожного намагаюся знайти ключ.

Мій супергерой — 80-річний дідусь, постійний відвідувач нашого супермаркету. Жодного разу не бачила його засмученим. Він роками приходив до нас, купував цукерки й одну залишав мені. Завжди. Під час карантину мені його дуже бракує, але я рада, що він залишається вдома і що є кому про нього попіклуватися.

Навесні 2020-го до уніформи касира спочатку додалися рукавички й маска, потім — одноразові шапочки, згодом — захисний щиток. Пам’ятаю, як зібралися з колегами: вдих-видих, ніякого ниття! Спочатку було важко дихати, а головне — я наче втратила зв’язок з покупцями. Найтяжче було розуміти, що вони не бачать крізь маску моєї усмішки. Але я знайшла вихід — навчилася всміхатися очима. Вихід завжди є.

Я працюю касиром сім років і ще ніколи так гостро не відчувала, наскільки потрібна й важлива моя робота.

Бути щасливими або нещасними — лише наш вибір. Інколи ми не можемо вплинути на те, що відбувається. Узагалі. Але можемо змінити своє ставлення до цього. Одна з моїх улюблених книжок — «Сила твого вибору» Білла Рідлера. Вона про те, як насолоджуватися життям незалежно від обставин.

До всього можна ставитися як до нерозв’язної проблеми, а можна — як до шансу стати ліпшими, ніж ми були вчора. Тепер моя 11-річна дочка на «карантинних» канікулах і дистанційному навчанні. Для багатьох це проблема. Для мене — нагода стати ближчою до донечки. Під час перерв встигаю зателефонувати їй, допомогти розв’язати кілька завдань, подзвонити вчительці й відправити виконану роботу.

Що таке щастя? Коли ти на своєму місці. Тоді немає втоми, відчуття рутини. Я кайфую від своєї роботи. До кожного покупця ставлюся як до особистого гостя, а не як до випадкової людини, що забігла до супермаркету по хліб.

Яку картинку ми в голові намалюємо, так і буде все навкруги.