#НАДЗВИЧАЙНІ
Б

Бариста

Сергій Сергєєв, 36 років

До того, як стати баристою в супермаркеті «Сільпо», шість років працював у бутиках брендового одягу. Потім рік жив і навчався в індуїстському храмі в Києві. Після цього вирішив з новим досвідом повернутися у світ. Перша робота, яку знайшов у новому житті, — касир супермаркету. Вегетаріанець, захоплюється йогою. 

Все, що показують у кіно про роботу баристи, — правда. Досвідчений фахівець завжди розуміє, що потрібно гостеві: виговоритися, обмінятися жартами чи помовчати. 

Бариста видає напій за півтори-дві хвилини. У середньому 150—300 чашок кави на день, понад 100 000 на рік.

Мінімум 6—8 місяців потрібні баристі-початківцеві, щоб набратися досвіду. Але важливий не тільки стаж, а й готовність пірнути в цей світ з головою. Під час обідньої перерви ми влаштовуємо тренінги зі стажерами: одне одному варимо каву і з закритими очима визначаємо сорт. З імовірністю 85% тепер я можу відрізнити сорти з Африки або Південної Америки.

Є такі дуркуваті тести: «яке я дерево» або «який я овоч». Якщо запитати, який я сорт кави, скажу: «Кенія». Смак цих зерен запам’ятовується надовго. Як і моя зовнішність — завдяки тату.

Перші тату я зробив чотири роки тому. Вони допомогли мені, коли я вирішив зробити перерву в роботі на пів року, щоб побачити, як працюють баристи за кордоном. Я відвідував берлінські кав’ярні. Просто приходив щодня, замовляв напій, спілкувався ламаною англійською. Мої тату стали в пригоді. Баристи сприймали мене за свого. 

Мені подобається, що я можу впливати на смаки гостей. Пропонувати залежно від часу доби та навіть їхнього настрою міцніші, м’якші, кисліші, оксамитовіші чи фруктовіші сорти. Люди оживають. Потім кажуть, що це було справді класно. Будь-кому набридає одноманітність, навіть консерваторам.

Після того, як кав’ярні закрилися на карантин, я побачив розгубленість в очах людей. Спокійно відповідав: «Так, ми тепер не варимо каву. Але вихід є. Карантин — найліпший час, щоб навчитися готувати каву вдома». Починаємо розмовляти. Відразу питання: «Який сорт порадиш? У чому ліпше варити?»

За кілька днів побачив результати своєї «просвітницької» роботи. Люди стали викладати в інстаграмі фото з напоями, які приготували вдома. Вони пишалися собою. 

Усе, що можеш зробити, роби. Усе, на що вплинути не можеш, відпусти. Це мій головний лайфгак карантинних часів.

Тепер як ніколи людям потрібні маленькі радощі, відчуття того, що кінця світу знову не сталося, життя триває.