#НАДЗВИЧАЙНІ

Піцейола

Наталія Осипова, 47 років

У дитинстві мріяла стати актрисою. Коли Наталія пішла вчитися на товарознавця, їй здавалося, що вона зрадила мрію. Але життя весь час підкидало нові ролі — продавчині, офіс-менеджерки, фальцювальниці в друкарні, приватної підприємниці. І нарешті роль піцейоли, яку вона вважає справжньою вдачею.

Навіть не питайте про мою першу піцу. Дно було чорне, верх білий. Мене кидало в жар, я метушилася, як на пательні. Це було щось страшне.
Два-три місяці щоденної роботи треба, щоб пристосуватися до печі, почуватися впевнено.

За одну зміну в “Сільпо” я випікаю щонайменше сотню піц. У вихідні більше.
Не зустрічала людей, байдужих до піци. Вона може бути і закускою, і основною стравою, і навіть десертом. Це найдемократичніша страва, що в XVII столітті була головною їжею сицилійських селян. І вишуканий делікатес, як, наприклад, знаменита піца з вудженим лососем і чорною ікрою, яку подають у ресторані «Спаго» в Лос-Анджелесі.

Про смаки не сперечаються, але дивуватися з них не заборонено. Я завжди дивуюся, коли просять додати в гавайську піцу з ананасами солоні огірки. Або в піцу «Чотири різновиди м’яса» — ананаси. Але це все справа смаку. Що точно не варто поєднувати в одній піці — це м’ясо та рибу.

У кожного піцейоли свій стиль і таємниці, навіть попри те, що рецепт один. Не дивуйтеся, окрім дотримання технології, для мене важлива гармонія кольорів. Помідори — одна барва, зелень — інша, балик — третя, ананаси — четверта. Що багатша палітра, то смачніша піца.

Під час карантину я почуваюся на передовій, де моя зброя — маска, антисептик, рукавички і... піца. Якщо вимірювання температури, спецодяг і дезінфекція підтримують нашу безпеку, то улюблена для багатьох страва — гарний настрій і любов до життя.

Мій суперприз сьогодні цінніший за акторський «Оскар». На своїй мінісцені я контролюю кожен рух, кожен вихід на публіку, бо на кону здоров’я і життя людей.

Найзірковіша моя роль, режисером якої стало саме життя, — мама трьох дітей. Навіть мій п’ятирічний малюк розуміє: у мами сьогодні особливо відповідальна роль. Чекаючи на мене з пізньої зміни, як з тривалих гастролей, він засинає, обіймаючи мій халат.

Усе в нас попереду: і пікніки на природі, і подорожі світом, і прогулянки чарівними містами. Ми все витримаємо й вистоїмо.